Як подолати хворобу?

 

Як подолати хворобу?
 
У пошуках шляхів здоров'я перше виникає питання: чому медицина лише бореться із хворобами, і зовсім не піклується про те, як привести організм до здорового стану, відновити й підтримати здоров'я? Адже між цими поняттями - відновити здоров'я й лікувати хворобу - дуже велика різниця! Лікарі виходять із хвороби, а не зі здоров'я; хвороба стає для них точкою опори в процесі зцілення, а не здоров'я! Ознаки здоров'я не вивчаються в медичних інститутах; від студентів-медиків не вимагають, щоб вони вивчали здорових людей. Професори медицини ніколи не читають лекцій про те, що таке здоров'я - вони постійно говорять про хвороби. Виходить, що медицина просто не знає, що таке здоров'я! Як же можна вилікувати людину тобто привести її до здоров'я, не знаючи, що ж це таке - здоров'я?
Медицина не замислюється про те, що таке здоров'я. Тому вона дуже часто лікує одне - і калічить інше. Медицина намагається справлятися із хворобами - однією, іншою, третьою - не приводячи при цьому до стану здоров'я весь організм у цілому. На жаль, сьогодні навіть у Японії традиційну східну медицину забувають: її усе більш напористо витісняє медицина західна, тобто медицина, яка підходить до людини дуже механістично, розглядає її як набір окремих органів, а не як єдину, цілісну, злиту із природою істоту.
На Сході медицина ніколи не була чимсь окремим, відособленою галуззю знань, яка займається тільки організмом у відриві від всіх інших складових складного "пристрою", яким є людина. Хіба можна зцілити організм, не міняючи самого способу життя людини, не перешикувавши сприйняття світу на більш гармонічний лад, не замінивши похмурі, чорні думки на гарні й світлі? Це в принципі неможливо. І на Сході завжди знали це. Тому традиційна східна медицина невіддільна від східної філософії, яка проповідує особливий спосіб життя - спосіб життя в спокої, гармонії, єдності із природою. На основі цієї філософії побудоване й китайське мистецтво гармонізації простору - фен-шуй, безмежні можливості якого ще не відомі західній цивілізації, на цьому заснована і японська система харчування - макробіотика, та й усілякі бойові мистецтва, із глибокої стародавності, які прийшли до наших днів...
Але Захід з його сугубо прагматичним настроєм, з його підходом до людини як до бездушного механізму поки не хоче знати цього, не хоче думати про це. Західні лікарі думають, що до людини можна звертатися як до машини: десь змазати, десь закрутити гайку, десь підтягти пружинку - і все буде добре. Але не буде добре в неналагодженому механізмі, поки не засвітиться в ньому істинно людська душа - прекрасна, гармонічна, єдина із природою...
Що таке гармонія й досконалість природи? Це насамперед гармонія й нормальний баланс творчих і руйнівних сил. У природі постійно йдуть процеси творіння - відновлення й процеси руйнування. Природа зберігає себе в цілісності й гармонії завдяки тому, що жоден із цих двох процесів не переважає над іншим. Скільки твориться, стільки й руйнується - це закон. Скільки приходить нового, стільки й іде старого, і навпаки. Народжується ранок - вмирає ніч. Народжується захід - вмирає день. Народжується вітер - вмирає штиль. Народжується одне життя - вмирає інше. Скільки приходить нового в світ, стільки й іде старого. Життя - це безперервне вмирання й безперервне відродження.
Людський організм - частка Всесвіту, невід'ємна частина природи. І в ньому, як і у всій природі, діє той же закон: скільки створюється - стільки й руйнується, скільки приходить - стільки й іде, скільки відмирає - стільки й відроджується. Це закон життя здорового організму. Коли дотримується цей закон, немає й не може бути хвороб.
Що таке хвороба й звідки вона приходить? Від якихось зовнішніх причин? Від брудних рук, інфекції, контактів із хворими людьми, несприятливих умов зовнішнього середовища? Але дослідження показують, що збудники інфекцій у тій або іншій кількості живуть в організмі абсолютно всіх людей, але чомусь одні хворіюють, а інші - ні. Виходить, у когось інфекція росте й розмножується й створює хворобу, а хтось мирно співіснує із цими мікроорганізмами, які несуть інфекцію, і не дає їм взяти владу над собою. Хвороби передаються в спадщину? Але адже й спадкоємна хвороба колись у когось з'явилася вперше. Звідки?
Хвороби - це не результат влучення в організм інфекції або отриманих від батьків дурних схильностей.
Хвороби - це результат порушення людиною законів природи. Тільки коли порушуються закони природи, тоді починають у загрозливих масштабах розмножуватися шкідливі мікроорганізми, тоді починають набувати чинності дурні схильності, отримані в спадщину. Хвороба - не що інше, як порушення законів природи. А закони ці порушуються, коли людина починає вести неправильний спосіб життя. Неправильний спосіб життя порушує баланс між творчими й руйнівними силами. В організм надходить більше, ніж виводиться, руйнується більше клітин, ніж утворюється, іде більше сил, ніж відновлюється. І от отут приходить хвороба. Вірніше буде сказати, що організм сам створює хворобу. І виникає вона як спроба організму повернути втрачену гармонію, відновити порушений баланс творчих і руйнівних сил. Організм створює хворобу, тому що в такий спосіб він шукає засоби порятунку! Адже організм, як дуже мудра природна система, не може діяти собі на шкоду! Хвороба є не що інше, як прояв роботи цілющих сил, закладених у кожному організмі.
Хвороба не виникає нізвідки. Але хвороба - зовсім не кара небесна за гріхи, як думають багато хто. Зовсім навпаки. Як ні важко, може бути, комусь виявиться в це повірити, але хвороба приходить не як ворог, а як помічник. Хвороба хоче нам допомогти відновити втрачену рівновагу в організмі. Хвороба - єдиний засіб, яким організм намагається самостійно усунути виникаючі в ньому неполадки.
Таким чином, хвороба - лише засіб, за допомогою якого цілющі сили організму намагаються відновити порушену гармонію. Але це й своєрідний сигнал про допомогу, знак, що відбулася аварія й треба кликати на допомогу рятувальників. Хвороба сама - і сигнал про аварію й початок роботи системи порятунку.