Виховання загальної культури спортсменів бойового хортингу

Мораль, як форма суспільної свідомості, є зводом правил, норм, вимог, які регулюють відношення і взаємодію спортсменів, їх поведінку.

Поведінку спортсменів бойового хортингу оцінюють за ступенем відповідності певним правилам людської етики. Ці правила дозволяють оцінити вчинок і прийти до єдиної думки: добре чи погано вчинила людина. Правило, що має загальний характер, тобто поширюється на багато однакових вчинків, називають моральною нормою. Норма визначає, як людина має чинити в тій чи іншій конкретній ситуації. Норми можуть спонукати спортсменів бойового хортингу до певних вчинків і дій, а можуть і забороняти їх.

Залежно від сфер відносин між людьми (професійна, сімейна, міжнародна та інші) норми об'єднуються в групи і регулюються вихідним началом тієї чи іншої сфери – моральними принципами. Так, норми взаємин у педагогічному середовищі Національної федерації бойового хортингу України і взагалі системи бойового хортингу регулюються принципами гуманізму, демократизму між представниками різних національностей – принципами взаємоповаги, партнерства.

Поняття моралі, що мають загальний характер, тобто охоплюють не окремі відношення, а всі сфери взаємин, і спонукають спортсменів бойового хортингу скрізь і всюди керуватись ними, мають назву моральні категорії. До них належать такі категорії, як справедливість, доброта, обов'язок, гідність, честь, щастя та інші чесноти. Суспільство та система бойового хортингу виробляє для спортсменів зразок моральної поведінки – моральний ідеал, до якого повинні прагнути всі, вважаючи його розумним, красивим, корисним.

Моральні правила, норми, принципи, категорії, ідеали виступають як форма суспільної моральної свідомості. Індивідуальна мораль з позицій науково-матеріалістичної концепції детермінована суспільством, однак людина вільна у виборі норм поведінки і має відповідати за свій вибір.

Моральна культура спортсмена бойового хортингу – це засвоєння особистістю моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.

Структуру моральної культури спортсмена бойового хортингу складають знання, почуття, відношення, поведінка. Тому змістом виховної роботи викладача, тренера з бойового хортингу, керівництва закладу освіти щодо становлення моральної культури спортсменів є формування у них системи моральних знань, почуттів, ставлень, поведінки.

Моральний розвиток особистості проходить три стадії. На доморальному рівні спортсмен виконує вимоги, боячись покарання. На конвенційному рівні дотримання моралі визначається намаганням належати до групи, суспільства, відповідати їх вимогам з метою самозбереження. Третій рівень морального розвитку автономний: людина добровільно обирає моральну поведінку, бо переконана, що жити їй потрібно згідно норм, прийнятих нею добровільно.

Психологія і педагогіка бойового хортингу трактують процес морального розвитку аналогічно. Відмінністю є те, що розвиток розуміють не як спонтанний, генетичний рух, а як результат соціального і педагогічного впливу.

Зміст морального виховання спортсменів засобами бойового хортингу передбачає утвердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей на національному ґрунті.

Система бойового хортингу ставить надзвичайно високі вимоги до морального ставлення спортсмена:

до себе – порядність, чесність, совісність, правдивість, справедливість, працелюбність, гідність, честь, дотримання слова, вірність (громадянська, товариська і подружня);

до інших людей – повага до старших, свого родоводу, тактовність, толерантність, ствердження гуманних стосунків, гостинність;

до праці – повага, любов до вільної праці, чесна праця, шана праці, побожне ставлення до хліба, відданість отчій землі.

Ці ідеї, ідеали, погляди, норми поведінки, збагачені тисячолітнім досвідом мудрості українського народу, несуть могутній моральний потенціал, який слугує успішному засвоєнню загальнолюдських цінностей спортсменами засобами бойового хортингу.

На моральне-етичне виховання в системі бойового хортингу впливає дві морально-ціннісні концепції: духовна і концепція вільного світу. Духовне виховання передбачає знання спортсменами історії та філософії бойового хортингу, людської моралі, філософії буття людини, мистецтва, навчання індивідуальному духовному досвіду. Значна частина провідних педагогів Національної федерації бойового хортингу України, вважають, що в основі морального виховання мають бути людські цінності, свідомість, позитивна етика та мораль.

Зміст морального виховання в системі бойового хортингу визначений в цілому цінностями прогресивної світової цивілізації. Школа бойового хортингу формує ряд моральних якостей за допомогою, так званої, поведінкової методики виховання. Ця методика передбачає вільну ігрову обстановку, співробітництво спортсменів і наставників, у якому формуються комунікативні навички, уміння взаємодіяти, приймати рішення, розв'язувати життєві проблеми, обирати цінності.

Формування моральної культури спортсменів бойового хортингу здійснюється у різноманітних видах діяльності: спортивній, навчальній, трудовій, громадсько-корисній, особливо таких її видах, де спортсмени поставлені в ситуацію безпосереднього вияву турботи про інших, надання допомоги і підтримки, захисту слабшого, молодшого, хворого, дитини, літньої людини тощо.

До форм морального виховання спортсменів бойового хортингу відносять спеціальні тренувальні заняття, уроки, бесіди про етикет, відверті розмови, диспути, лекції, тематичні вечори, зустрічі, святкування свят народного календаря, благодійні заходи, створення альманахів з історії родоводу, вечорниці тощо. 

 

Виховання морально-етичних цінностей у спортсменів бойового хортингу

Глибинний зміст виховання у системі бойового хортингу – це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до суспільства і української держави виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній та державницькій культурі.

Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності.

Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках як: усвідомлення функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою.

Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань.

Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми, учнівською та студентською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності.

Ціннісне ставлення спортсмена бойового хортингу до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості спортсмена бойового хортингу вміння цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення спортсмена бойового хортингу до свого фізичного «Я» – це вміння особистості оцінювати свою спортивну підготовленість, зовнішність, будову тіла, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати сили після фізичного навантаження, вольові риси.

Ціннісне ставлення спортсмена бойового хортингу до свого психічного «Я» передбачає вихованість у нього культури пізнання власного внутрішнього світу – думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень.

Ціннісне ставлення спортсмена бойового хортингу до свого соціального «Я» виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Моральне виховання спортсменів бойового хортингу – виховна діяльність клубу бойового хортингу, закладу освіти, сім'ї щодо формування у спортсменів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

Морально-етичне виховання спортсменів бойового хортингу розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм – гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини.

Моральне виховання у системі бойового хортингу передбачає формування у спортсменів почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства та інших чеснот.

Морально-етичне виховання у системі бойового хортингу характеризується такими поняттями: мораль, моральний ідеал, моральний кодекс, моральні норми, моральні переконання, почуття та якості.

Мораль – система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. Мораль виконує пізнавальну, оціночну, виховну функції, а її складовими є моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини. Норми і принципи моралі, моральні ідеали та почуття становлять систему моралі, яка складає основу, життєву позицію особистості.

Моральний ідеал – образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. Це той взірець моральної досконалості, який спонукає спортсменів бойового хортингу до саморозвитку, і на який зорієнтований виховний процес всієї системи бойового хортингу.

Моральна норма – вимога, яка визначає обов'язки спортсменів бойового хортингу щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її.

Сукупність моральних норм системи бойового хортингу, сформована у чітку і регламентовану систему, утворює «Етичний кодекс бойового хортингу». Якщо мораль є суб'єктивним уявленням спортсмена бойового хортингу про добро і зло, то практична його діяльність щодо творення добра, спонукана внутрішніми мотивами («голосом совісті»), постає як моральність.

Моральність – втілення у практичній діяльності спортсменів бойового хортингу моральних переконань, моральних ідеалів, норм, почуттів та принципів.

Моральні переконання – стійкі, свідомі моральні уявлення спортсмена бойового хортингу (норми, принципи, ідеали), відповідно до яких він вважає за потрібне діяти так, і не інакше.

Моральні почуття – стійкі переживання у свідомості спортсмена бойового хортингу, які є основою його вольових реакцій у різних ситуаціях, його суб'єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом.

Моральні якості – типові особистісні риси поведінки спортсмена бойового хортингу.

Основу морального виховання становить етика (від грец. ethika – звичка, звичай) – філософська наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми. Вона досліджує моральні категорії, в яких втілені моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки. Сукупність етичних проблем охоплюють питання про те, як має чинити людина (нормативна етика), а також теоретичні питання про походження і сутність моралі.

Дисциплінованість, організованість – суттєві ознаки моральної вихованості та культури спортсменів бойового хортингу. Основою дисципліни є поєднання методів переконання з метою формування свідомості і розумної вимогливості. Це є суттєвою передумовою для опанування вміннями і звичками моральної поведінки.

Основні якості моральності остаточно формуються у молодіжному віці на основі так званого соціального успадкування. Вирішальною у цьому є роль батьків: їх поведінка, цілеспрямований вплив на особистість спортсмена. Особливо важливо задіяти в моральному вихованні можливості усіх соціальних інституцій:

клубу, федерації бойового хортингу, де тренується і виховується спортсмен;

сім'ї, цілеспрямований вплив її на формування моральних цінностей спортсмена;

педагогічну діяльність виховних закладів;

освітньо-виховну діяльність закладів загальної середньої освіти (шкіл, ліцеїв, гімназій);

діяльність професійних навчально-виховних закладів (професійно-технічних училищ, закладів вищої освіти);

діяльність мистецьких закладів (театрів, музеїв, консерваторій, клубів, будинків культури тощо);

соціально-виробничу діяльність громадян на підприємствах, в організаціях.

У морально-етичному вихованні, як і будь-якому іншому різновиді виховання, не можна абсолютизувати або недооцінювати жодного із засобів. Тільки оптимальне їх поєднання з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів забезпечить очікуваний результат. Головне – забезпечити цілеспрямованість, єдність і узгодженість дій усіх соціальних інституцій, які мають вплив на особистість спортсмена.

Дотримання моральних норм співжиття потребує самоорганізації, самодисциплінованості спортсмена бойового хортингу. У її формуванні велике значення має навчально-виховний процес у клубі бойового хортингу.

Спортивна дисципліна – це дотримання учнями спортивної секції бойового хортингу правил поведінки в закладі та за його межами, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, дотримання традицій тощо.

Свідома дисципліна спортсмена виявляється в суворому, неухильному виконанні суспільних принципів і норм поведінки, ґрунтується на почутті обов'язку та відповідальності.

Обов'язок спортсмена бойового хортингу – усвідомлення особистістю громадських і моральних вимог.

Відповідальність спортсмена бойового хортингу – якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з суспільними нормами, законами.

У вихованні в спортсменів свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності важливою є спільна робота тренерів, вчителів і вихователів, спрямована на засвоєння учнями правил поведінки в спортивній секції, закладі освіти, їх прав та обов'язків, формування у них потреби постійно дотримуватися даних вимог, створення оптимальних умов для свідомої діяльності, а головне – постійний тактовний контроль за поведінкою спортсменів бойового хортингу, чіткі та безкомпромісні вимоги.

Вимогливість тренера. Вимогливість і суворість тренера, вчителя мають бути доброзичливими. Він має розуміти, що спортсмен може робити помилки через брак життєвого досвіду або з інших причин. Тому педагог бойового хортингу має вміти вибачати помилки, допомагати учням знаходити оптимальні рішення у складних життєвих ситуаціях.

Для досягнення цілеспрямованого педагогічного впливу на спортсменів бойового хортингу, тренер, педагог має володіти методами організації їх діяльності. Вони дають змогу спиратися на безпосередню участь спортсмена бойового хортингу у повсякденній діяльності, його стосунки з оточенням, емоційну сферу спілкування. Втілюючись у будь-якому виді діяльності, такі методи є джерелом морального досвіду, формування моральних мотивів поведінки у спортсменів, які займаються бойовим хортингом.

До цієї групи методів належать: педагогічна вимога, громадська думка, вправи і привчання, прогнозування, створення виховних ситуацій.

Педагогічна вимога тренера з бойового хортингу – педагогічний вплив на свідомість спортсменів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмування негативних дій і вчинків.

Без щирої, переконливої, гарячої і рішучої вимоги не можна починати виховання колективу спортсменів бойового хортингу. Вимога впливає не тільки на свідомість, а й активізує вольові якості спортсменів, перебудовує мотиваційну і почуттєву сфери діяльності в потрібному напрямі, сприяє виробленню позитивних навичок і звичок поведінки.

З дорослішанням спортсменів, відповідно мають зростати вимоги до них. Ігнорування цього принципу не сприяє становленню особистості. Водночас вимога має бути справедливою. За такої умови спортсмен бойового хортингу без спротиву сприйматиме її та зацікавлено виконуватиме. Завищена, дріб'язкова, формальна або суб'єктивістська, яка є наслідком особистих примх педагога, вимога втрачає мобілізуючу роль, виховне значення, сприймається спортсменом як несправедливість і результат упередженого ставлення.

Ефективність вимоги залежить від того, наскільки систематичною і послідовною вона є. За чітких умов формулювання вимоги, спортсмени бойового хортингу постійно намагатимуться дотримуватися її, навіть якщо ніхто не нагадуватиме їм про це. Непослідовність, різноспрямованість вимог лише дезорієнтовуватиме спортсменів і розбалансовуватиме спортивну дисципліну.

Громадська думка у системі бойового хортингу. Громадська думка є також методом виховного впливу і результатом виховання спортсменів. Особиста думка є складовою громадської. Тому основним завданням при використанні цього методу є формування думки спортсмена бойового хортингу: системи поглядів, оцінних суджень, уміння висловлюватись, вести полеміку, критикувати і сприймати критику, прислухатись до думки інших, зіставляти, аналізувати їх, захищати свою думку і на цій основі втілювати її в загальну, відповідно вирізняючись на фоні загального судження як індивідуальність. За цієї умови громадська думка виконує формувальну, виховну функцію.

Громадська думка є опорою у намаганні педагогічного колективу бойового хортингу утверджувати норми моралі, сприяє активізації дій учнівського колективу спортивної секції, допомагає усвідомити спортсменам бойового хортингу значення певного виду діяльності, підвищує її ефективність, робить набутком усього колективу кращі зразки поведінки. Вона має бути колективною вимогою, формуватися заздалегідь, не чекаючи прояву негативного явища, бути спрямованою на тих, хто з нею рахується. Її обережно використовують щодо спортсменів з підвищеною емоційністю (не критикувати, а показувати вихід зі складного становища).

Ефективність використання громадської думки як виховного методу системи бойового хортингу залежить від макросфери (соціальної дійсності, засобів масової інформації), та мікросфери (колективу, групи, окремої особистості), а також особливостей діяльності колективу бойового хортингу, індивідуально-психологічних характеристик спортсменів, які складають цей колектив.

Існують різні способи формування громадської думки. Найпоширенішим є забезпечення єдиних педагогічних вимог до спортсменів. Доцільно стимулювати спортсменів у культурі формулювання своєї думки (дипломатичність, коректність), критично, самостійно оцінювати думки та явища, аргументовано обстоювати власну позицію тощо.

Вправляння – виконання спортсменом бойового хортингу певних дій з метою вироблення і закріплення необхідних навичок та позитивних форм поведінки.

У закладі освіти спортсмен бойового хортингу щоденно вправляється у виконанні розпорядку дня і вимог режиму закладу, навчальній і трудовій діяльності. Якщо у кожній сфері життєдіяльності він відчуватиме чіткі вимоги щодо виконання своїх обов'язків, це створить умови для добровільного щоденного вправляння в позитивній поведінці, вироблятиме у нього відповідні навички і звички. На практиці неможливо заздалегідь змоделювати виховні ситуації на всі випадки життя. Але слід подбати про достатню кількість доступних вправ для формування потрібних навичок і вмінь поведінки спортсменів бойового хортингу.

У педагогічній практиці бойового хортингу не завжди є можливість і потреба очікувати, поки спортсмен сам почне свідомо виконувати вимоги, яких він зобов’язаний дотримуватись з першого дня перебування у клубі бойового хортингу. Поки він усвідомить доцільність, справедливість і необхідність вимог, почне дотримуватися їх, його слід тактично і неухильно привчати належно поводитися в конкретних життєвих ситуаціях. На перший план у таких ситуаціях виходить метод привчання.

Привчання – організація планомірного і регулярного виконання спортсменами бойового хортингу певних дій з метою перетворення їх на звичні форми суспільної поведінки.

Методи вправ і привчання взаємозв'язані, адже спрямовані на засвоєння спортсменами бойового хортингу соціального досвіду, формування у них системи вмінь і навичок. Практика свідчить, що особистість швидко засвоює норми і правила поведінки у суспільстві, але в конкретній діяльності спортсмени відчувають значні труднощі через брак умінь і навичок.

Тому у вихованні потрібна система доцільних вправ, спрямованих на створення виховних ситуацій, які мають конкретний життєвий сенс. Наприклад, не можна виховати у спортсмена бойового хортингу почуття сміливості лише через заучування поняття «сміливість». Потрібна система вправ, спрямованих на подолання внутрішніх бар'єрів страху в конкретних ситуаціях.

Вправляння спортсменів бойового хортингу в позитивних діях і вчинках відбувається і завдяки використанню доручень, виконання яких, потребуючи відповідних дій, вчинків, формуватиме у них відповідні навички і звички.

Застосування цього методу передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного спортсмена бойового хортингу. Добираючи доручення, дбають, щоб його виконання сприяло розвитку у спортсменів потрібних якостей. Наприклад, неорганізованим учням доручають організувати справу, яка потребує ініціативи, зібраності. Одержавши доручення, спортсмен бойового хортингу має усвідомити його важливість для колективу і для себе, адже це буде сприяти самоорганізації та самоактивізації учня.

Але доручення має бути адекватним його можливостям. Надто спрощене завдання викликає надмірну впевненість, непосильне – підриває віру у власні сили і можливості. З часом доручення ускладнюють за змістом і методикою його виконання. Тренер з бойового хортингу не тільки доручає спортсменові певне завдання, а й допомагає йому їх виконувати, доводити справу до кінця.

За тривалістю доручення поділяють на постійні та епізодичні. Постійні доручення доцільно давати таким спортсменам, які мають необхідний досвід у їх виконанні, розвинене почуття відповідальності.

Ефективність доручення як методу виховання значною мірою залежить від організації контролю за його виконанням. Недостатній контроль сприяє формуванню безвідповідальності. Контроль може бути індивідуальним з боку педагога або фігурувати у формі звіту спортсмена бойового хортингу на зборах колективу, засіданні його активу. Важливо, щоб якість виконання доручення, старання спортсмена при цьому були адекватно оцінені.

Прогнозування – передбачення ситуацій (обставин, процесів, явищ, подій), які раніше не мали місця, але можливі в перспективі. Прогнозування здійснюють в усіх сферах діяльності (спортивній, сімейно-побутовій, науковій, економічній тощо). Воно виражається у проектуванні, моделюванні, плануванні, висуненні гіпотез, різноманітних передбачень, сприяє досягненню певної мети, результат якої залежить від мудрості та досвіду прогнозиста.

Під час прогнозування важливо враховувати інтереси, потреби, нахили кожного спортсмена бойового хортингу. Якщо життя спортсменів насичене цікавими справами, всі вони в майбутньому, згідно з їх інтересами учнів, стають улюбленими. Поступово спортсмен бойового хортингу сам навчиться передбачати індивідуальні перспективи. Прагнення до досягнення перспектив наповнює життя спортсменів бойового хортингу доцільним змістом, формує в них внутрішню потребу дотримуватись правил суспільної поведінки.

Комплексний підхід до формування морально-етичних цінностей спортсменів бойового хортингу

У практичній технології ідея цілісності виховного процесу системи бойового хортингу реалізується шляхом комплексного підходу.

Комплексність – це єдність цілей, завдань, змісту, методів і форм виховного впливу і взаємодії.

Комплексний підхід до виховання спортсменів бойового хортингу виконує одночасно декілька функцій:

1) орієнтує побудову системи виховання на цілісну особистість, а не на окремі її якості;

2) сприяє всебічному розвитку особистості, який є результатом комплексного вирішення виховних завдань;

3) сприяє гармонійному розвитку особистості шляхом здійснення єдності і взаємозв'язку всіх напрямів виховання, їх певного співвідношення і супідрядності;

4) сприяє ефективності виховання: одночасне вирішення не однієї, а декількох виховних завдань, природно, піднімає його результативність.

Між виховними впливами існує дуже багато залежностей і обумовленостей. Ефективність виховання спортсменів бойового хортингу врешті-решт визначається тим, що ці залежності та обумовленості враховуються, точніше, здійснюються на практиці.

Технології виховання системи бойового хортингу реалізують основні функції комплексного підходу за такими ознаками:

1) вплив на свідомість, почуття і поведінку спортсменів бойового хортингу;

2) органічне поєднання виховання (зовнішнього педагогічного впливу) і самовиховання особистості;

3) єдність та координація виховних зусиль усіх соціальних інститутів і об'єднань, які займаються вихованням спортсмена бойового хортингу: сім'ї, закладу освіти, колективів і груп, засобів масової інформації, літератури, мистецтва, органів правопорядку тощо;

4) використання системи конкретних виховних справ, які одночасно вирішують завдання інтелектуального, фізичного, патріотичного, морального, естетичного та екологічного виховання спортсменів бойового хортингу у єдиному виховному процесі;

5) системний підхід до процесу виховання – послідовності і супідрядності всіх компонентів виховання, їх взаємозв'язків і взаємовпливу.

6) врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, які сприяють чи перешкоджають одержанню найоптимальніших результатів виховної роботи.

У виховному процесі, що протікає у формі взаємопов'язаної діяльності тренерів з бойового хортингу і спортсменів, у ролі таких причин (факторів) виступають:

а) уже сформований спосіб життя спортсмена бойового хортингу, який може сприяти розвитку запланованих якостей або (за певних умов) перешкоджати йому;

б) умови життя, які спричиняють становлення певного способу життя у межах різних регіонів: національні особливості (національна психологія, характер, свідомість, світогляд) найближчого оточення спортсмена бойового хортингу; традиції, звичаї, обряди; особливості географічного і природного середовища;

в) засоби масової інформації і популяризації;

г) рівень розвитку та умови життя колективу бойового хортингу, які безпосередньо впливають на особистість спортсмена (виховна система, що склалася у ньому, громадська думка, ціннісні орієнтації, моральні норми, психологічний клімат);

д) норми взаємин, що склалися у первинних колективах, позиція спортсмена у системі колективних відносин;

є) індивідуальні особливості спортсмена бойового хортингу.

Таким чином, комплексний підхід до формування морально-етичних цінностей спортсменів бойового хортингу забезпечується багатьма чинниками системи виховної роботи, що впроваджується в даному спортивному колективі. 

 

"Енциклопедія бойового хортингу"
Едуард Єрьоменко
© 201
4 р.