Фізична культура – це вид культури, змістом якої є оптимальна рухова діяльність, побудована на основі матеріальних і духовних цінностей, спеціально створених в суспільстві для фізичного вдосконалення людей.

Фізична культура спортсменів бойового хортингу – це соціально-детермінована область загальної культури людини, що представляє собою якісний, системний, динамічний стан, який характеризується певним рівнем спеціальної освіченості, фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, придбаних у результаті виховання та інтегрованих в фізкультурно-спортивній діяльності, культурі способу життя, духовності і психофізичному здоров'ї.

Фізична культура є одним з основних видів власне людської культури, специфіка якої полягає, головним чином в тому, що цей вид культури профільований у напрямі, що приводить до оптимізації фізичного стану і розвитку людини в єдності з її психічним розвитком на основі раціоналізації та ефективного використання її власної рухової активності в поєднанні з іншими культурними цінностями.

Теорія і методика бойового хортингу виходить з основних положень фізичної культури людини і спирається на її поняття. У той же час вона має специфічні терміни і поняття, які відображають її сутність, цілі, завдання, зміст, а також засоби, методи і керівні принципи. Головним і найбільш загальним є поняття «фізична культура». Як вид культури вона в загальносоціальному плані являє собою величезну область творчої діяльності зі створення фізичної готовності людей до життя (зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей і рухових навичок). В особистісному плані фізична культура є мірою і способом всебічного фізичного розвитку людини.

Гуманітарна значимість фізичної культури для спортсменів бойового хортингу передбачає досягнення цілісності знань про людину, розуміння значення людських цінностей в сучасному світі, усвідомлення свого місця в культурі, розвиток культурної самосвідомості, здібностей і можливостей до перетворювальної культурної діяльності. Вона проявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил особистості, формування таких загальнолюдських цінностей, як здоров'я, тілесна культура, підвищена працездатність, фізична досконалість, гарне самопочуття тощо.

Фізична культура спортсменів бойового хортингу спрямована на розвиток цілісної особистості, її здатності і готовності повноцінно реалізувати свої сутнісні сили в здоровому і продуктивному стилі життя, професійній діяльності, в побудові необхідного соціокультурного комфортного середовища.

Цінності фізичної культури в освітньому процесі з бойового хортингу необхідно розглядати як сукупність цінностей об'єктивних і суб'єктивних форм фізичної культури. Ціннісне ставлення спортсменів бойового хортингу до своєї фізичної культури є інтеграцією більш приватних відносин: відносин особистості до різних форм і засобів фізичної культури і включає аксіологічний, інтелектуальний, емоційний і діяльнісний компоненти.

Сьогодні не можна знайти жодної сфери людської діяльності, не пов'язаної з фізичною культурою, оскільки фізична культура і спорт – загальновизнані матеріальні і духовні цінності суспільства в цілому і кожної людини окремо. Не випадково останні роки все частіше йдеться про бойовий хортинг не тільки як про самостійний соціальний феномен, але і як про систему набуття стійких якостей особистості.

Феномен фізичної культури спортсменів бойового хортингу фахівцями Національної федерації бойового хортингу України зараз активно вивчається. Фізична культура спортсмена бойового хортингу як феномен загальної культури унікальна. Саме вона є природним містком, що дозволяє з'єднати соціальне і біологічне в розвитку людини. Більш того, вона є найпершим і базовим видом культури, який формується в людині. Фізична культура з властивим їй дуалізмом може значно впливати на стан організму, психіки, статус спортсмена бойового хортингу і його спортивні досягнення.

Історично фізична культура складалася насамперед під впливом практичних потреб суспільства у повноцінній фізичній підготовці підростаючого покоління і дорослого населення до праці. Фізична культура є особливою і самостійною галуззю культури. Вона виникла і розвинулася одночасно з загальнолюдською культурою, є її живою, органічною частиною. Культура ніколи в ході свого історичного розвитку не втрачала зв'язку з фізичною культурою, а остання завжди спиралася в своєму розвитку на досягнення культури (науку, філософію, мораль тощо).

Фізична культура виникла в надрах загальної культури в процесі історичного розвитку людського суспільства. Уже на перших стадіях свого існування людство було змушене накопичувати досвід у способах, прийомах, засобах оволодіння природою, навколишнім середовищем, удосконалювати виробництво та знаряддя праці. Цей досвід необхідно передавати підростаючому поколінню. Виникає навчання, виховання. На ранніх етапах первісного суспільства виховання було переважно фізичним.

У ході історичного процесу розвитку культури, фізична культура перетворюється в самостійну область суспільно необхідної діяльності. Розвиток духовної культури (філософії, науки, теорії виховання), матеріальної культури (культури матеріального виробництва, його процесів і продуктів), а також ускладнення і загострення соціальних відносин у процесі розвитку суспільства визначають і розвиток фізичної культури. Поступово в її надрах формуються і потім виділяються в самостійні частини (компоненти) фізичне виховання, спорт і фізична рекреація.

Поряд з цим формуються і засоби фізичної культури. Першими з них, які усвідомлено стала конструювати людина на основі своєї трудової практики, були фізичні вправи у вигляді природних рухів (біг, стрибки, метання тощо). Вони виступали у складі ігор, танців, розваг. Разом з тим, у міру становлення систем освіти і виховання, фізична культура ставала базовим чинником формування рухових умінь і навичок.

Якісно нова стадія осмислення сутності фізичної культури пов'язується з її впливом на духовну сферу людини як дієвого засобу інтелектуального, морального, естетичного виховання. Немає особливої потреби доводити величезний вплив занять фізичними вправами на біологічну сутність людини: на її здоров'я, фізичний розвиток, морфофункціональні структури, але її вплив на розвиток духовності вимагає особливих пояснень і доказів.

Важливим аргументом на користь важливості фізичної культури для всебічного розвитку людини може стати осмислення ціннісного потенціалу цього феномена. Фізична культура – це частина культури суспільства, яка являє собою інтеграцію різних видів людської діяльності і їх результатів, спрямованих на вдосконалення людини, і яка існує в двох основних формах:

об'єктивній, у вигляді реальних предметів, у продуктах духовної праці, в системі соціальних норм і установ, в сукупності відносин людей до природи, між собою і до самих себе;

суб'єктивній, у вигляді діяльнісних здібностей і можливостей людини оволодіти цим предметним багатством.

Щодо професійно-прикладного виду спорту бойового хортингу, то головною специфічною особливістю професійної фізичної культури є її прикладність, заснована на природно-біологічних передумовах «перенесення тренованості», і полягає у формуванні тих потреб і здібностей, освоєнні того суспільного досвіду і соціальних цінностей, які мають найбільшу практичну значущість для особистості, підготовки до праці. Бойовий хортинг у цьому сенсі є дуже специфічним і часто виступає як розділ професійно-прикладної підготовки військовослужбовців, поліцейських, охоронців тощо.

Здоров'я в ієрархії цінностей спортсмена бойового хортингу

Процес збереження і відтворення здоров'я знаходиться у прямій залежності від рівня культури спортсмена бойового хортингу. Рівень його культури відображає міру усвідомлення і ставлення спортсмена до самого себе. У культурі проявляється діяльний спосіб освоєння спортсменом бойового хортингу зовнішнього і внутрішнього світу, його формування та розвитку. Культура має на увазі не тільки певну систему знань про здоров'я, але і відповідну поведінку щодо його збереження і зміцнення, засновану на моральних засадах.

Здоров'я – це природна, абсолютна і повсякчасна життєва цінність, яка займає верхню сходинку на ієрархічній драбині цінностей спортсмена бойового хортингу, а також у системі таких категорій його людського буття, як інтереси та ідеали, гармонія, краса, сенс і щастя життя, творча праця, програма та ритм життєдіяльності. У міру зростання добробуту населення, задоволення його природних первинних потреб (в їжі, житлі тощо), відносна цінність здоров'я дедалі більше зростатиме.

Можна виділити три рівні цінності здоров'я спортсмена бойового хортингу:

біологічний – початкове здоров'я, що припускає саморегуляцію організму, гармонію фізіологічних процесів і максимальну адаптацію;

соціальний – здоров'я як міра соціальної активності, діяльного відношення спортсмена до світу;

особистісний (психологічний) – здоров'я як заперечення хвороби в сенсі її подолання,

За даними наукових досліджень, які були проведені Національною федерацією бойового хортингу України у 2020 році, є спортсмени, які вважають, що здоров'я – найголовніше в житті; є спортсмени, які вважають, що здоров'я – необхідна умова повноцінної життєдіяльності, тобто відносять здоров'я до числа найважливіших і необхідних цінностей життя, деякі люди висловлюють судження, що є й інші цінності, які також важливі для здоров'я, а певна невелика кількість людей, які не займалися спортом, вважали, що існують цінності, заради яких можна поступитися здоров'ям, і найменша кількість респондентів дали відповідь, що краще жити задовольняючи потреби і не думаючи про здоров'я.

Здоров'я, будучи якісною характеристикою особистості, сприяє досягненню багатьох інших потреб і цілей. Виявлено, що цінність здоров'я як засобу досягти інших життєвих цілей для респондентів важливіше, ніж цінність здоров'я як засобу прожити найбільш тривале і повноцінне на всіх етапах життя. Ці дві характеристики здоров'я як соціальної цінності знаходяться в суперечності одна з одною.

Безумовно, протиріччя між досягненням матеріального благополуччя і необхідністю бути здоровим вирішується на шляху вдосконалення об'єктивних умов життєдіяльності спортсменів бойового хортингу. Але не менш важливі власні установки і стереотипи щодо реального ставлення до свого здоров'я як до невиліковної цінності. Ці факти дозволяють зробити висновок, що практичні заняття бойовим хортингом, як засобом фізичного виховання, не гарантують автоматичного збереження і зміцнення здоров'я спортсменів. Його забезпечують багато складових способу життя, серед яких велике місце належить регулярним заняттям бойовим хортингом, а також оздоровчим факторам.

З усього сказаного можна зробити висновок: здоровий спосіб життя – це цілісна, логічно взаємопов'язана, продумана і спланована система поведінки людини, якої вона дотримується не за примусом, а з задоволенням і яка, на її думку, дасть позитивні результати у збереженні і зміцненні здоров'я. Необхідно відзначити, що основні складові здорового способу життя носять загальний характер, і мають ряд специфічних напрямів, пов'язаних з проблемами віку.

Треба відзначити, що здоровий спосіб життя – це динамічна система поведінки людини, заснована на глибоких знаннях різних факторів, що впливають на її здоров'я, і вибір алгоритму поведінки, максимально забезпечує збереження і зміцнення здоров'я, і постійне коригування своєї поведінки з урахуванням набутого досвіду та вікових особливостей.

Суть такої поведінки аж ніяк не фанатичне слідування якимось установкам здорового способу життя. Природно, перебудова своєї поведінки завжди вимагає додаткових зусиль, але все має робитися із задоволенням. Приємного від витрачених зусиль має бути стільки, щоб зусилля не виявилися марними. Щоб створювана система здорового способу життя мала привабливість, необхідно бачити кінцеву мету зусиль.

Здоровий спосіб життя – це система поведінки людини для досягнення благополуччя для себе, сім'ї і держави. Здоровий спосіб життя є суто індивідуальною системою поведінки, і вибір цього шляху має зробити кожна людина сама. Допомогти спортсменам бойового хортингу в усвідомленні цієї відповідальності – ще один напрям у навчанні здоров'ю, ще один потенціал, який недостатньо використаний.

У спортсменів є потреба в знаннях про здоров'я та здоровий спосіб життя. І ми маємо дати їм ці знання і навчити їх ними користуватися. Необхідно навчити їх мати чітко сформульовану мету життя і володіти психологічною стійкістю в різних життєвих ситуаціях. Вони повинні знати форми своєї поведінки, які сприяють збереженню і зміцненню здоров'я.

Тренер має сприяти виробленню у спортсменів бойового хортингу позитивного ставлення до життя, навчити їх бути господарем свого життя, розвинути в них почуття самоповаги. А все це входить у зміст здорового способу життя. І як тільки спортсмени усвідомлюють це, зрозуміють правильність цього шляху, то тоді їм легко буде дотримуватися цих правил, спираючись на отримані знання. Необхідно бути оптимістом, рухаючись шляхом зміцнення здоров'я, ставити перед собою досяжні цілі, не драматизувати невдачі і радіти своїм успіхам.

Одним з важливих і принципових факторів при виборі професії також є здоров'я.

Здоров'я – це такий стан організму, при якому функції всіх його органів і систем знаходяться в динамічній рівновазі із зовнішнім середовищем. В основі здоров'я лежать процеси розвитку і збереження фізіологічних, психологічних і соціальних функцій. Фізичне здоров'я – найважливіша складова частина будь-якого успіху. Це важлива характеристика продуктивних сил, а також суспільне надбання, що має матеріальну і духовну цінність. Адже недарма політики, педагоги, психологи так багато говорять про фізичний і моральний стан нації.

Зниження здатності організму пристосовуватися до звичайних умов і подразників супроводжується розвитком не властивих здоровому організму функціональних і структурних змін – хвороби.

Хвороба – це порушення нормальної діяльності організму під впливом пошкоджень, що порушують динамічну рівновагу між організмом і навколишнім середовищем. Між здоров'ям і хворобою немає чіткої грані, однак існують різні перехідні форми і стани, що враховують індивідуальні (генетичні) особливості організму, вік, стать, рівень фізичного розвитку та інші умови. Абсолютне здоров'я і абсолютна хвороба немислимі. Хвороба проявляється і розвивається тоді, коли рівень здоров'я знижується до певної межі.

Звідси зрозуміло, наскільки важливо, починаючи з самого раннього віку, виховувати активне ставлення до власного здоров'я, розуміння того, що здоров'я – сама найбільша цінність, дарована людині природою. Здоровий спосіб життя формується всіма сторонами і проявами суспільства, пов'язаними з особистісно-мотиваційним втіленням людиною своїх соціальних, психологічних і фізіологічних можливостей і здібностей. Від того, наскільки успішно вдається сформувати і закріпити у свідомості принципи і навички здорового способу життя в молодому віці, залежить у подальшому вся діяльність, що сприяє або перешкоджає розкриттю потенціалу особистості.

Життя людини залежить від стану здоров'я організму і масштабів використання його психофізіологічного потенціалу. Всі сторони людського життя в широкому діапазоні соціального буття – виробничо-трудовому, соціально-економічному, політичному, сімейно-побутовому, духовного, оздоровчому, навчальному – в кінцевому рахунку, визначаються рівнем здоров'я.

Існують різні підходи до визначення поняття «здоров'я», які можна класифікувати наступним чином:

1) здоров'я – це відсутність хвороб;

2) «здоров'я» і «норма» – поняття тотожні;

3) здоров'я як єдність морфологічних психоемоційних і соціально-економічних констант.

Загальність цих визначень в тому, що здоров'я розуміється як щось протилежне хвороби, відмінне від неї, як синонім норми. Тому поняття «здоров'я» можна визначити наступним чином: здоров'я – нормальний психосоматичний стан людини, що відображає її повне фізичне, психічне і соціальне благополуччя і забезпечує повноцінне виконання трудових, соціальних та біологічних функцій.

Які змістовні характеристики використовуються при розгляді питання – здоров'я? Найбільш широке поширення в даний час набув функціональний підхід. Його особливість полягає в здатності людини здійснювати властиві їй біологічні та соціальні функції, зокрема, виконувати суспільно корисну трудову діяльність. Їх втрата є найбільш поширеним і найбільш значущим для людини, сім'ї, суспільства соціальним наслідком хвороб у людини.

Структура і мотиви фізичної культури в системі бойового хортингу

У даній структурі фізична культура спортсменів бойового хортингу є складним системним утворенням. Всі представлені в ній елементи тісно взаємопов'язані, доповнюють і обумовлюють один одного.

Знання та інтелектуальні здібності спортсменів бойового хортингу визначають:

кругозір особистості, ієрархію її оцінок, цінностей і результатів діяльності;

мотиви, що характеризують спрямованість особистості, стимулюють і мобілізують її на прояв активності в сфері бойового хортингу;

ціннісні орієнтації, що виражають сукупність відносин особистості до фізичної культури в житті, професійної та творчо-активної діяльності;

потреби, які є головною спонукальною і концентруючою силою поведінки особистості в сфері бойового хортингу;

фізична досконалість, що передбачає такий рівень здоров'я, фізичного розвитку, психофізичних та фізичних можливостей особистості, які складають фундамент її активної, перетворювальної, соціально значущої, фізкультурно-спортивної діяльності та життєдіяльності в цілому;

соціально-духовні цінності, що визначають загальнокультурний і специфічний розвиток культури спортсмена бойового хортингу;

фізкультурно-спортивна діяльність, що відображає ціннісні орієнтації і потреби, характеризує фізкультурну активність особистості.

Фізична культура спортсменів бойового хортингу реалізується в таких формах (компонентах), як:

фізичне виховання (пов'язане з освоєнням фізичних і духовних сил спортсменів);

спорт (пов'язаний із вдосконаленням фізичних і духовних сил спортсменів);

фізична рекреація (пов'язана з підтриманням фізичних і духовних сил спортсменів);

рухова реабілітація (пов'язана з відновленням фізичних і духовних сил спортсменів).

Внутрішнім наповненням кожної з них є поєднання інтелектуального, соціально-психологічного і рухового компонентів, а також певної системи потреб, здібностей, діяльності відносин та інститутів. Це визначає специфіку кожного компонента фізичної культури спортсмена, де переважаючим моментом буде служити натхненність фізичного.

Діяльна частина фізичної культури спортсмена, який займається бойовим хортингом, представлена процесом його фізичного виховання.

Фізичне виховання спортсменів бойового хортингу – це педагогічний процес, спрямований на формування здорового, фізично і духовно досконалого, морально стійкого підростаючого покоління, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, творчого довголіття і продовження життя людини.

Фізичне виховання є певним видом виховного процесу, специфіка якого полягає в навчанні руховим актам та управлінні розвитком і вдосконаленням фізичних якостей людини. Однак, це визначення не відображає повноту всього процесу фізичного виховання і розглядає тільки його діяльнісний компонент, в той час як в ньому істотними є когнітивний та емоційно-ціннісний компоненти.

Фізичне виховання спортсменів бойового хортингу є процесом, спрямованим не тільки на навчання рухам, виховання фізичних якостей, а й на оволодіння спортсменами спеціальними знаннями і формування у них усвідомленої потреби в заняттях бойовим хортингом. Фізичне виховання спортсменів бойового хортингу – це також педагогічно упорядкований процес спрямованого використання чинників виду спорту, що включає навчання рухових дій, у результаті яких формуються рухові вміння, навички і пов'язані з ними знання, виховання індивідуальних фізичних якостей і пов'язаних з ними рухових здібностей, сприяння на цій основі становленню та розвитку властивостей особистості.

Таким чином, уявлення про фізичне виховання спортсменів бойового хортингу відображає не тільки його прикладний характер, а й питання соціалізації особистості, її інтелектуальний, психологічний, духовний та творчий розвиток і довголіття. Саме таке розуміння фізичного виховання спортсменів засобами бойового хортингу дає можливість ставити в цьому процесі провідною установкою формування фізичної культури особистості.

Центральним системоутворювальним фактором, що об'єднує всі компоненти фізичної культури спортсменів бойового хортингу, постає фізкультурно-спортивна (фізкультурна) діяльність, спрямована на фізичне вдосконалення людини.

Емоційно-ціннісне ставлення до фізкультурної діяльності не формується спонтанно і не успадковується, воно набувається спортсменом у процесі самої діяльності (безпосередньо у процесі занять бойовим хортингом) та ефективно розвивається з освоєнням знань і творчого досвіду, з проявом ініціативи й активності в істинному педагогічному процесі. Витривалість, сила, швидкість, високий рівень функціональної підготовленості організму та його працездатності можуть бути придбані тільки шляхом використання ефекту цілеспрямованого організаційного процесу адаптації організму до фізичних навантажень певного змісту, обсягу і достатньої (розумної) інтенсивності, що є результатом і показником фізичної культури спортсмена бойового хортингу.

Компоненти фізичної культури спортсмена бойового хортингу

Бойовий хортинг – частина фізичної культури, заснована на використанні змагальної діяльності і підготовки до неї. У бойовому хортингу спортсмен прагне розширити межі своїх можливостей. Це величезний світ емоцій, популярне видовище, в якому присутній складний процес міжлюдських відносин. У ньому яскраво проявляється прагнення до перемоги, досягнення високих результатів, які потребують мобілізації фізичних, психічних і моральних якостей людини.

Фізичне виховання спортсменів бойового хортингу – педагогічно організований процес розвитку фізичних якостей, навчання рухових дій і формування спеціальних знань. Метою фізичного виховання є виховання фізично досконалих людей, всебічно фізично підготовлених до творчої праці і захисту Батьківщини. Фізичне виховання включено в систему освіти і виховання, починаючи з дошкільних установ.

Професійно-прикладна фізична культура (ППФК) створює передумови для успішного оволодіння учнем старших класів або студентом тією чи іншою професією. Зміст і склад засобів ППФК визначається особливостями трудового процесу.

Оздоровчо-реабілітаційна фізична культура. Вона пов'язана зі спрямованим використанням фізичних вправ у якості засобів лікування захворювань і відновлення функцій організму, порушених або втрачених внаслідок захворювань, травм, перевтоми та інших причин. Її різновидом є лікувальна фізична культура (ЛФК).

Фонові види фізичної культури. До них відносять гігієнічну фізичну культуру, включену в рамки повсякденного побуту (ранкова гімнастика, прогулянки, інші фізичні вправи в режимі дня, не пов'язані зі значними навантаженнями), і рекреативну фізичну культуру, засоби якої використовуються в режимі активного відпочинку (туризм, фізкультурно-оздоровчі розваги).

Як засоби фізичної культури спортсменів бойового хортингу використовуються:

фізичні вправи;

природні сили природи (сонце, повітря, вода);

гігієнічні чинники (особиста гігієна, розпорядок дня, режим харчування тощо).

Фізична культура за своєю сутністю є явищем масовим, що втягує в сферу свого впливу, хоча і з різним ступенем активності, більшість членів суспільства.

Спорт. Людство усвідомлено прийшло до занять спортом – специфічною соціально організованою формою і областю зіставлення фізичних та інтелектуальних здібностей і підготовленості окремої людини або команди, схвалюваної соціальною спільністю, в якій види діяльності спрямовані на досягнення результату за допомогою підготовки і участі в специфічних (спортивних) змаганнях. Спорт входить у фізичну культуру, але тільки частиною, пов'язаною безпосередньо з руховими діями.

Таким чином, фізична культура і спорт – це один з видів людської діяльності, спрямованої на фізичне вдосконалення як людської популяції в цілому, так і кожної окремої людини, яка надає оздоровчий, виховний, політичний і соціально-економічний вплив на суспільний розвиток людства. Людина як особистість формується у процесі суспільного життя: в навчанні, праці, спілкуванні з людьми. Фізична культура і спорт вносять свій внесок у формування всебічно розвиненої особистості.

На навчальних заняттях, тренуваннях, а особливо під час спортивних змагань спортсмени бойового хортингу переносять великі фізичні і моральні навантаження: швидко змінюється обстановка, опір суперника, залежність результату спортивних змагань від зусиль кожного члена команди (результат у командному заліку), вміння підпорядкувати свої інтереси інтересам колективу, неухильне виконання певних правил спортивних змагань, шанобливе ставлення до суперника сприяють формуванню у них таких рис характеру, як сила волі, сміливість, цілеспрямованість, самовладання, рішучість, впевненість у своїх силах, витримка, дисциплінованість.

На заняттях з бойового хортингу молоді люди здобувають знання про раціональні способи виконання рухових дій, використання придбаних навичок прикладного характеру в житті, засвоюють правила загартовування організму, обов'язкові вимоги гігієни. У результаті тренувань розвивається спостережливість, увага, сприйняття, підвищується рівень стійкості розумової працездатності.

Оздоровчий і профілактичний ефект масового бойового хортингу нерозривно пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Якою б досконалою не була медицина, вона не може позбавити кожного від усіх хвороб. З раннього віку необхідно вести активний спосіб життя, загартовуватися, займатися бойовим хортингом, дотримуватися правил особистої гігієни, словом, домагатися розумними шляхами справжньої гармонії здоров'я.

За даними фахівців в області охорони здоров'я та науковців Національної федерації бойового хортингу України, здоров'я кожного спортсмена на 50 % залежить від його способу життя. Методики тренувальної діяльності у цьому сенсі також грають важливу роль. Факторами ризику порушення здоров'я є недоліки руху, незбалансоване харчування, куріння, вживання алкоголю і наркотиків, інфекційні захворювання, недосипання і відсутність повноцінного відпочинку. Підвищення рухової активності, будучи основним компонентом регулярних занять бойовим хортингом, позитивно впливає на збереження і зміцнення здоров'я.

Здоров'я – це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність її до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Воно є найважливішою передумовою до пізнання навколишнього світу, до самоствердження і щастя людини. Активне довге життя – це важлива складова людського фактора. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (BООЗ): «Здоров'я – це стан фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів».

Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) – це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, що гартує і, в той же час, захищає від несприятливих впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров'я.

Сфера бойового хортингу виконує в суспільстві безліч функцій і охоплює всі вікові групи населення. Поліфункціональний характер сфери бойового хортингу проявляється в тому, що фізична культура спортсмена бойового хортингу – це розвиток фізичних, естетичних і моральних якостей людської особистості, організація суспільно корисної діяльності, дозвілля, профілактика захворювань, виховання, фізична і психоемоційна рекреація і реабілітація, комунікація тощо.

Фізична культура спортсмена, який займається бойовим хортингом, будучи однією з граней загальної культури людини, фундаментом її здорового способу життя, багато в чому визначає поведінку людини в навчанні, на виробництві, в побуті, в спілкуванні, сприяє вирішенню соціально-економічних, виховних та оздоровчих завдань. Турбота про розвиток бойового хортингу в Україні – найважливіша складова соціальної політики держави, що забезпечує втілення в життя гуманістичних ідеалів, цінностей і норм, які відкривають широкий простір для виявлення здібностей людей, задоволення їх інтересів і потреб, активізації людського фактора.

Форми і види занять спортсменів бойового хортингу фізичним вихованням

Існування людини, де поєднується матеріальне і духовне володіння світом, виражається в культурі життя. Культура життя може бути визначена як спосіб свідомої організації особистістю своєї життєдіяльності, що забезпечує її всебічний і гармонійний розвиток в інтересах суспільства. Фізична культура, засоби, методи і форми якої сприяють зміцненню здоров'я і працездатності людини, підготовці до активної трудової діяльності, займає важливе місце у системі цінностей кожного результативного кваліфікованого спортсмена бойового хортингу.

Фізична культура спортсмена бойового хортингу – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що створюються і використовуються для фізичного удосконалення спортсмена. Вона становить частку загальної культури клубу бойового хортингу, спортивної федерації та всього суспільства.

Фізична культура сприяє розвитку в людині, поряд з фізичною силою, здоров'ям і гарною поставою, таких рис характеру, як фізична вправність, загартованість, почуття честі у змаганні, бойовому хортингу та праці, швидкість, рішучість і обережність, толерантність, товариськість, відвага, динамічність, чесність, сила волі.

Тому фізичне виховання дітей та молоді в Україні є невід'ємною частиною системи освіти, важливим компонентом їх гуманітарного виховання, формування в них патріотичних почуттів, фізичного та морального здоров'я, удосконалення фізичної і психологічної підготовленості до активного життя і діяльності.

Природа як джерело фізичного розвитку людини та її загартованості

Цілісна система тіловиховання людини з давніх часів базувалася на загартуванні і підготовці організму до складних випробувань долі. Людина може розвиватися і жити нормально лише в тому випадку, коли її дії резонують із закономірностями, встановленими оточуючою нас природою.

Наші пращури влітку спали просто під покровом зоряного неба, уявою і думкою намагалися проникнути в таємниці Всесвіту. Наслідування великих сил Всесвіту постійно супроводжує людину все її життя. Елементи мистецтва єдиноборства лягли в основу бойового хортингу, в якому виражається напруженість духовних і фізичних сил, порив до життя, наступальність і торжество перемоги, що вимагає гнучкості всіх частин тіла і блискавичної реакції.

Процедури загартовування

Загартовування має тисячолітню історію. Ще в папірусах Древнього Єгипту були вказівки про те, що можна оздоровлюватися повітряними чи водними процедурами. У Спарті юнаки більшу частину року ходили босі, без головних уборів, що формувало витривалість, стійкість до випробувань. У Древній Греції загартовування набуло поширення у зв'язку з закликами Гіппократа до оздоровлення.

Процедури загартовування є включенням людини в цілющі впливи природи. Для загартовування використовують повітря, сонце, воду. Основні процедури: повітряні і сонячні ванни, обтирання, обливання, душ, купання.

При проведенні холодової загартовувальної процедури подразнюються терморецептори шкіри, від яких нервовими волокнами миттєво посилаються сигнали до центральної нервової системи. Виникають відповідні команди, спрямовані на теплопродукцію і тепловіддачу.

Теплопродукція виникає у результаті відтоку крові до внутрішніх органів і викликає почуття ознобу. Одночасно відбувається активізація обмінних процесів і продукованість тепла в організмі, що призводить до розширення судин і почервоніння шкіри. У результаті багатократного повторення процедури підвищується стійкість організму до впливу низьких температур, відбувається тренування захисних реакцій організму.

Позитивний результат загартовування можливий при дотриманні таких умов:

регулярність загартовування протягом року з урахуванням клімату і погоди;

застосування декількох індивідуально підібраних процедур;

тривалість процедур і сила їх впливу варіюються у залежності від стану здоров'я та індивідуальних особливостей спортсмена.

За наявності ознак захворювання загартовування слід відкласти до повного одужання.

Форми оздоровлення спортсменів бойового хортингу засобами фізичної культури

Основною організаційною формою фізичного виховання спортсменів бойового хортингу є навчальне заняття (можуть проводитись у формі урока), яке має науково обґрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм, забезпечує дітям і молоді базовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім заняття, широко використовуються позанавчальні форми: заняття у спортивних секціях, у групах загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури тощо.

Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, а також самостійні заняття фізичними вправами. У житті кожної людини завжди можна знайти місце для фізичних вправ.

Ходьба – найдоступніший вид фізичних вправ. Фізичне навантаження при ходьбі дозується швидкістю руху і пройденим шляхом. Починати ходьбу можна з 1–2 км і, додаючи в день по 250–500 м, довести її до 10 км і більше. Під час довготривалої ходьби закріплюються навички правильної осанки, дихання має бути вільним і ритмічним.

Біг проводять у кінці заняття, починаючи з 2 хв. При систематичному тренуванні тривалість бігу збільшується на 1–2 хв. За тиждень поступово його можна довести до 10 хв. Для оздоровлення краще збільшувати час бігу, ніж швидкість.

Купання і плавання належать до найкорисніших загартовувальних процедур. Механічне подразнення нервових закінчень шкіри і м'язів, яке відбувається при плаванні, є своєрідним масажем. Плавання активізує обмін речовин, розвиває мускулатуру і серцево-судинну систему. Тривалість купання в перші дні – 2–5 хв, поступово час перебування у воді збільшується до 20–30 хв. Плавання слід починати з дистанції 10–50 м, поступово збільшуючи до 100–500 м і більше. Слід уникати переохолодження організму і втоми.

Ходьба на лижах – найпопулярніша форма зимового відпочинку, пов'язана зі значними енергозатратами організму. Швидкість руху – 4–10 км/год, темп – від 60 до 115 кроків за 1 хв. Тривалість перших прогулянок – не більше 1–2 год з поступовим збільшенням її до 3–4 год.

Спортивні і рухові ігри. Гра в регбі з елементами бойового хортингу, бадмінтон, «м'яч у колі», «гольф» та інші ігри дають фізичне навантаження, позитивні емоції, що підвищує життєвий тонус, працездатність, переключає увагу. При виконанні різноманітних фізичних вправ працюють м'язи, покращується обмін речовин, що створює сприятливі умови для діяльності мозку.

За відсутності руху гальмується кровообіг, викид продуктів життєдіяльності з мозку, пригнічується обмін речовин у легенях, що знижує імунітет організму людини та опір щодо розвитку бактерій і мікроорганізмів. Тому користь навіть 10-хвилинних фізкультурних пауз, різних видів рухових вправ повертають людину до нормального стану.

Заняття фізкультурними вправами необхідні людині в різні періоди життя. В учнівському та студентському віці, коли ще тільки відбудовується повна нервово-м'язова координація, фізкультура необхідна для гармонійного розвитку особистості. У літньої людини, організм якої вже сформувався, повільно відбуваються процеси окостеніння і склероз суглобів. Виникає необхідність у своєрідних підтримувальних фізичних вправах з урахуванням вікових особливостей.

Для людей похилого віку фізкультура є засобом боротьби зі змінами, що несе з собою старість. Тому фізична культура особистості, яку пропагує система бойового хортингу, має бути масовою у боротьбі за здоров'я людини, її творчу активність і довголіття.